Сезонність в Україні це не стиль подачі, це різниця в закупівельній ціні у три-чотири рази. Полуниця в червні коштує 80 ₴, у січні 400 ₴. Помідор у серпні 40 ₴, у березні 160 ₴.
Заклад, який тримає одне меню цілий рік, платить цю різницю зі своєї маржі.

Український календар
| Період | Що дешеве й добре |
|---|---|
| Березень–травень | Зелень, редиска, шпинат, молода капуста, щавель, спаржа |
| Червень–липень | Полуниця, черешня, огірки, ранні томати, кабачки, вишня |
| Серпень–вересень | Томати, перець, баклажани, кукурудза, персики, сливи, гриби |
| Жовтень–листопад | Гарбуз, буряк, капуста, яблука, груші, коренеплоди, дичина |
| Грудень–лютий | Квашене, коренеплоди, цитрусові, риба, тривале тушкування |
Зимовий стовпчик найкоротший, і це нормально: узимку меню тримається не на свіжому, а на способі приготування.
Скільки міняти
Не все меню. Від 15 до 25% позицій.
Постійна частина це те, за чим до вас ходять. Її не чіпають узагалі: гість, який прийшов за своїм борщем і не знайшов його, більше не прийде перевіряти.
Сезонна частина це від шести до дванадцяти позицій у середньому закладі. Їх досить, щоб меню відчувалося живим.
Чотири зміни на рік чи дві
Чотири це стандарт, але в реальності дві повноцінні зміни працюють краще для малого закладу.
Весняна зміна (кінець березня). Найважливіша з усіх. Після зими гість хоче легшого, і саме тут найбільший приріст: зелень, свіжі овочі, легші соуси.
Осіння зміна (кінець вересня). Друга за значенням. Гарбуз, гриби, печене, тепле, тривале.
Літню й зимову можна робити маленькими: додати три-чотири позиції, а не переробляти розділ.
Зміна меню це не тільки нові страви. Це технологічні карти, закупівлі, навчання залу, фото, оновлення в системі. Чотири повні зміни на рік для кав'ярні на дванадцять місць це багато.

Як планувати
За шість тижнів до зміни. Визначте, які позиції йдуть і які приходять. Подивіться на продажі: сезонні позиції минулого року показують, що працює.
За чотири тижні. Пропрацюйте нові страви на кухні. Порахуйте технологічні карти й собівартість.
За два тижні. Домовтеся з постачальниками. Сезонні продукти в піку дешеві, але їх треба замовляти, а не сподіватися.
За тиждень. Навчіть зал. Офіціант, який не пробував нову страву, не продасть її.
У день зміни. Оновіть меню, фото, позначки алергенів. У цифровому меню це кілька хвилин, у паперовому це друк, який теж треба замовити заздалегідь.
Що робить цифрове меню простішим
Тут різниця з папером найбільш відчутна.
Позицію можна додати вранці й прибрати ввечері. Не треба чекати накопичення змін до наступного друку.
Можна тримати сезонну категорію окремо: «Зараз у сезоні». Вона видно першою, і саме туди гість дивиться.
Можна вимикати позицію на час, а не видаляти. Полуничний десерт у жовтні вимикається, у червні вмикається зі старою карткою, фото й описом.
Паперове меню все це теж уміє, просто кожна зміна коштує тираж.

Типові помилки
Міняти все одразу. Гість приходить у знайоме місце й не впізнає його.
Ставити сезонну позицію в кінець категорії. Її не побачать. Нове має стояти першим два-три тижні.
Не рахувати собівартість нових позицій. Сезонність працює тільки якщо ви справді берете дешевший продукт. Полуниця в червні дешева, а десерт із неї може вийти дорожчим за зимовий, якщо решта складу не змінилася.
Забувати прибрати позицію після сезону. Гарбузовий суп у травні це не традиція, це недогляд.
Робити зміну в п'ятницю. Нове меню запускають у вівторок або середу, коли потік менший і кухня може відпрацювати помилки.
Чого не варто робити сезонним
Каву, чай, воду, хліб, базові гарніри. Це фон, який має бути завжди однаковим.
І страви, які у вас беруть найчастіше. Навіть якщо влітку салат із помідорів кращий, ніж узимку, ваш найпопулярніший салат має бути в меню цілий рік.