Не всім. Кав'ярні в спальному районі англійська версія не принесе нічого, крім роботи з підтримки. А закладу біля вокзалу, в центрі туристичного міста або поруч із великим офісом міжнародної компанії вона окупається за місяць.
Спочатку розберіться, чи це ваш випадок.
Як зрозуміти, чи потрібна друга мова
Порахуйте за тиждень, скільки разів персонал переходив на англійську. Не приблизно, а справді порахуйте: попросіть офіціантів ставити позначку.
Менше п'яти разів на тиждень означає, що вистачить того, що офіціант знає назви страв англійською. Більше двадцяти означає, що ви щодня витрачаєте хвилини залу на переклад уголос.
Друге джерело даних це ваша статистика меню. Якщо система показує мову телефона гостя, ви побачите частку не українських пристроїв без жодних підрахунків.
Скільки мов має сенс
Для більшості українських закладів це українська плюс англійська. Усе.
Польська має сенс у західних областях і в прикордонних містах. Німецька майже ніде, крім конкретних готельних історій. Мови, які «хай будуть про всяк випадок», не окупаються навіть при автоматичному перекладі, бо кожну треба вичитувати після кожної зміни меню.
Одне правило: не додавайте мову, яку нікому в закладі перевірити. Меню з помилками гіршe за меню без цієї мови.
Чому машинний переклад назв страв не працює
Назви страв це власні назви й кулінарні терміни, а не звичайний текст.
Автоматичний переклад робить із «Сирники» щось на кшталт «Cheesecakes», і турист замовляє, очікуючи чізкейк. Отримує сирники. Формально переклад правильний, фактично гість розчарований.
Те саме з борщем, варениками, дерунами. Ці слова не перекладаються, вони транслітеруються з коротким поясненням: «Deruny (potato pancakes)». Так робить кожне пристойне меню у світі, і саме так гість розуміє, що замовляє.
Що перекладати, а що ні
Перекладати треба:
- описи страв, склад, спосіб приготування;
- категорії меню;
- усе, що стосується алергенів. Це не місце для приблизності;
- підписи інтерфейсу: «Додати», «Ваше замовлення», «Відчинено до 23:00».
Не перекладати, а транслітерувати з поясненням:
- назви автентичних страв (борщ, вареники, сирники, деруни);
- назви авторських позицій, які є тільки у вас.
Як зробити це швидко
Якщо позицій сорок, ручний переклад це вечір роботи людини, яка добре знає мову. Це найкращий варіант і найдорожчий.
Автоматичний переклад із контекстом «ресторанне меню» дає прийнятну чернетку за хвилини, але її обов'язково має вичитати людина. Час на вичитку менший за час на переклад приблизно вчетверо, і саме тому цей шлях зазвичай і обирають.
У QRmenu переклад робиться в кабінеті окремою дією з підказкою про контекст меню, а не через загальний перекладач. Результат усе одно треба перечитати: жоден автоматичний переклад не знає, що ваш «Фірмовий» це не «Branded».
Про що забувають
Ціни лишаються у гривні. Не перераховуйте в долари й євро. Курс змінюється, а гість платить гривнею, і подвійна ціна тільки заплутує.
Перемикач має бути видно. Якщо мову треба шукати в меню-гамбургері, турист її не знайде й покличе офіціанта. Прапорець або дві літери у верхньому куті працюють.
Мова телефона це підказка, а не рішення. Автоматично відкрити англійську для іноземного телефона розумно. Заборонити перемкнутися назад на українську нерозумно: у нас багато людей із неукраїнськими налаштуваннями телефона.
Що це дає в грошах
Прямого приросту чека від перекладу зазвичай немає. Приріст інший: зникає частка гостей, які не замовили десерт або друге, бо не зрозуміли, що це, і не хотіли перепитувати.
І звільняється час залу. Офіціант, який не переказує меню вголос по-англійськи чотири рази за вечір, встигає обслужити більше столів.
