Готівкові чайові доходять до офіціанта повністю й одразу. Карткові проходять через рахунок закладу, і далі починається те, через що більшість українських закладів досі просить «краще готівкою».
Розберемо, які є способи й чим вони відрізняються для власника.

Схема 1: чайові в касу закладу
Гість додає чайові до чека, гроші приходять на рахунок закладу разом із виручкою. Наприкінці зміни або місяця заклад роздає їх персоналу.
Це чужі гроші на вашому рахунку. Вони збільшують ваш оборот, з них береться комісія еквайра, і пояснювати їх походження доводиться вам. Плюс роздача готівкою наприкінці місяця означає, що цю готівку треба звідкись узяти.
Схема робоча, але вона перекладає на власника і ризик, і роботу.
Схема 2: окремий платіж на ФОП офіціанта
Гість платить чайові окремою операцією, і гроші йдуть не на рахунок закладу, а на рахунок конкретного офіціанта як ФОП.
Для власника це означає, що чайові взагалі не проходять через ваш оборот. Ви не берете на себе ні комісію з них, ні пояснення. Офіціант отримує свої гроші наступного дня без вашої участі.
Що потрібно: офіціант зареєстрований як ФОП, зазвичай третьої групи, і має рахунок. Еквайр має вміти розділяти платіж або приймати оплату на користь третьої особи. Не всі це вміють, і саме тому питання про еквайр варто ставити ще на етапі вибору системи.

Схема 3: спільний котел і розподіл
Чайові збираються разом і діляться між зміною: порівну, за відпрацьованими годинами або з часткою для кухні.
Це не альтернатива першим двом, а надбудова: гроші все одно кудись приходять спочатку. Але саме тут виникає більшість конфліктів у залі, тому правило має бути записане й відоме всім до того, як з'явилися перші гроші.
Типові пропорції в українських закладах: зал забирає 70–80%, кухня 20–30%. Це не норма, а те, про що домовляються.
Що обрати
Кав'ярня, двоє за стійкою. Найпростіше в касу й ділити наприкінці зміни. Схема з ФОП тут зайва бюрократія.
Ресторан із залом. Окремий платіж на ФОП офіціанта економить і комісію, і розмови з бухгалтером. Плюс офіціанти бачать свої гроші одразу, і це помітно впливає на те, чи лишаються вони працювати.
Мережа. Тільки окремі платежі. Тримати чайові десяти залів на рахунках компанії означає щомісяця пояснювати походження великих сум, які вам не належать.

Чому гості не залишають чайових карткою
Три причини, і жодна з них не про жадібність.
Незрозуміло, кому дійде. Якщо гість підозрює, що гроші осядуть у закладі, він або дасть готівкою, або не дасть узагалі. Персональний QR-бейдж офіціанта знімає це питання повністю.
Незручний момент. Пропозиція лишити чайові після того, як гість уже закрив рахунок і встав, не працює. Вона має з'являтися тоді, коли він платить.
Немає підказки суми. Порожнє поле «введіть суму» дає найгірший результат. Три кнопки з відсотками плюс можливість ввести своє дають найкращий.
Що з податками
Коротко: чайові це дохід офіціанта, і оподатковуються вони по-різному залежно від схеми. Якщо гроші приходять на ФОП офіціанта, це його дохід і його єдиний податок. Якщо через касу закладу, питання складніше й вирішується з бухгалтером.
Це тема окремої статті, і вона важлива: неправильно оформлені чайові перетворюються на проблему власника, а не офіціанта.
Коротко
| Через касу закладу | Окремо на ФОП офіціанта | |
|---|---|---|
| Оборот закладу | збільшується | не змінюється |
| Комісія з чайових | платить заклад | платить офіціант |
| Коли офіціант отримує | наприкінці зміни або місяця | наступного дня |
| Робота бухгалтера | є | немає |
| Потрібен ФОП офіціанта | ні | так |